Як же прикро, що обставини склалися так, що мені довелося залишити свій комп’ютер, а разом із ним і свою сторінку в нашому Хайві. Як я сумувала...Нещодавно переглянула свої статті й подумала: як же це чудово — вечорами сідати й записувати свої враження, спогади. Ви розумієте, як це важливо? Інколи так стається, що всі родичі й знайомі роз'їжджаються по світу, а потім уже ніхто не зможе відновити: хто ти, звідки прийшов, із ким був і куди подівся весь твій рід. А якщо кожен з нас почне записувати свої родинні історії та зберігати ці спогади, то наше життя не залишиться безслідним. Кожен хай світить із своєї точки — і стане світло, стане тепло. Добре де нас нема, тому що наше місце порожне без нас. Будемо сумувати за Туреччиною звідси.Але маю сказати , що наша родина мультиплікаторів вже і там своя в доску.Моя ліпша подружка,редактор в минулому нашої студії прекрасної. Потім розповім.

Тиждень після Різдвяних свят був сірим та похмурим. Я завжди чесно роблю етюди. Не гарно, так не гарно. шось таке.. таке А ось у сьогодні ввечроі був концерт.І все змінилось...Хоровая Капела ім.Ревуцького.Київ . Золота Брама.

Київський державний музичний ліцей імені М. В. Лисенка ![download.jpg] Це була перша українська музична школа (українська мова викладання, викладачі-українці, портрети видатних українських діячів на стінах школи тощо) на території тодішньої Російської імперії (з 1903 р. у Львові, тоді — Австро-Угорщина, навчання українською мовою велось у Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка).

Немає нічого приємнішого, ніж обкластися величезними підшивками журналів з карикатурами і потопаючи у величезному дивані бабуси, дивитися їх годинами. Як же добре вони намальовані. Ці карикатури. There is nothing more pleasant than being surrounded by huge files of magazines with cartoons and drowning in grandma’s huge sofa, looking at them for hours. How well they are drawn. These caricatures.

There is nothing more pleasant than being surrounded by huge files of magazines with cartoons and drowning in grandma’s huge sofa, looking at them for hours. How well they are drawn. These caricatures.Did you know that our style of Ukrainian caricatures was largely shaped by Radnaya Filipovich Sakhaltuev. E Kirich and Vasilenko. So there was no style and it became. And we still use it to this day. Sentencing, .. Ta... So this is not Disney or Bitstrup.. or some other European comics.. Yes. This is what we stand for. We exist. Style Ukrainian caricature.

Немає нічого приємнішого, ніж обкластися величезними підшивками журналів з карикатурами і потопаючи у величезному дивані бабуси, дивитися їх годинами. Як же добре вони намальовані. Ці карикатури. Немає нічого приємнішого, ніж обкластися величезними підшивками журналів з карикатурами і потопаючи у величезному дивані бабуси, дивитися їх годинами. Як же добре вони намальовані. Ці карикатури.