valentinalife
1.33K
Posts
63
Followers
28
Following
valentinalife

Ukraine

82.97%
Joined in 10, 2021
valentinalife
· a day ago
Мої квіти - моя радість

Напевно, цей досвід організації квітника "з нуля", а ще точніше - із невідомих квітів, які вціліли за майже 5 років без догляду + зовсім нові, куплені вже восени, - цей досвід у мене вперше. Раніше ми отримували вже оформлені попередніми господарями будинку подвір'я, де місця для фантазії майже не залишалось. А тут, де пройшло моє дитинство, де щоліта росли наші діти, де потім ми із братом приїздили доглядати стареньких батьків, - тут все якось по-іншому. У пам'яті залишилися квіти, що вирощувала мама. Приблизно знала, де ростуть багаторічні півонії, нарциси і тюльпани. Та все одно - восени не ризикнула перекопувати весь великий квітник, щоб не зашкодити рослинкам. Лиш на одній 'полянці', де, за моїми здогадками, не було квітів, організувала квітник зі старих півоній та нововисаджених аліумів. Тут же знайшлося місце і для кількох нових видів нарцисів, і для гарненького тюльпанчика. А навесні виявилось, що мамині тюльпани кудись поділися. Замість них рясно зійшли нарциси, синенькі 'калачики' (так мама називає Мускарі) і прекрасні дзвіночки. Тепер вималювались перші обриси того, що би я хотіла мати у квітнику. Перекопавши все, що не було під квітами та деревами, я засіяла газонну траву. А на невеличких 'острівках' посеред трави у мене тепер ростуть квіти. Найбільше радують аліуми: я їх накупила багато і різних. Шкода тільки, що цвітуть вони в різний час. Але - терпіння, все має розквітнути! Щодня по кілька разів підходжу до своїх красунь, щоб побачити невідому досі квітку. Мої квіти надихають мене діяти, творити, працювати, радіти кожному дню. Це особливо важливо і через війну, де мало місця буває для радості. І через мою ремісію, щоб не жити страхами рецидиву хвороби. Що би не сталося, але я маю побачити довгожданну квітку, яка ще не розквітла. І так - щодня. То чим вони не психотерапевти, мої квіти? 😁😍

53
0
2.292
valentinalife
· 2 days ago
Справи баштанні

Цього року дуже захотілося мені посіяти для себе, коханої, багато кавунів та динь.😉 Для цього прислухалася до порад людей, що вирощують баштанні культури у нашому трішки прохолодному для них кліматі. Вибрала сорти, які найбільше підходять для наших умов. Купила насіння кавунів та динь. А на додачу - ще й донька підкинула пару пакетиків динь із Франції. Тому придбала парничок для цієї справи, щоб вирощену розсаду висадити під нього. Бо баштанним культурам потрібне тепло. Для висіву чи висадки у відкритий грунт він має бути вже прогрітим до +20 градусів. Мені порадили спочатку висіяти насіння на розсаду і підростити його в хаті чи в тепличці. А вже потім висадити на грядки, коли настане стабільне тепло. Але всі ми знаємо, яким холодним був травень цього року. Ні про яке висаджування кавунів та динь, навіть під парничок, не могло бути й мови. Тому розсада терпляче чекала свого часу у тепличці. Де теж, до речі, було досить холодно. І мої дині майже не посходили... Спробую посіяти їх ще раз, вже у відкритий грунт. Але чи встигнуть вони дати врожай, - не впевнена...

93
0
5.039
valentinalife
· 3 days ago
Парк Соснина

Є в нашому містечку зона відпочинку. Ця місцевість здавна називалася Сосниною, через соснові ліси на пагорбах. А попід ними протікає маленька річечка. І теж дуже давно, скільки себе пам'ятаю, тут було зведено греблю та зроблено штучну водойму, - ставок. Це був найкращий ставок для місцевих рибалок. Батько із сусідом завжди приносили звідти гарних карасів, а коли пощастить - то і коропів. А дозволом рибалити було членство у клубі мисливців та рибалок, де сплачувались копійчані внески. Чому акцентую на риболовлі- зрозуміло: я так і не можу заспокоїтись, що не маю змоги тут нормально порибалити. Тоді, коли я хочу, а не виключно у вихідні. І стільки часу, скільки я хочу. А не 'вночі не можна'. І заплатити адекватну суму на рік, щоб не переживати що тебе в один прекрасний момент виженуть із берега. Ну це я відхилилася від теми... 🙃 Наважилася я піти у цей парк із песиком. Заодно перевірити, чи можна там гуляти з собаками. І дати йому поплавати у нормальній та глибиною водоймі, а не ходити вбрід замість пливти на ближньому мілкому до жаху ставку. Дорога зайняла трохи часу, бо таки чотири з гаком кілометри в обидві сторони. Зате потім нам було де фотографуватися. Після гарного плавання Хенка він став дуже веселим, зацікавленим і всюди сунув свого носа. Людей, як завжди, не чіпав і навіть не звертав на перехожих уваги. Тепер ми точно знаємо, що сюди можна приходити хоча б іноді. Без вудок. Риболовів тут я не побачила. Причина невідома. Треба якось узнати, чого батьків улюблений ставок не дає тепер людям можливості зайнятися своїм хобі. Зате тут тепер є майданчик для виступів і глядацька зала під відкритим небом. І ми минулого літа мали надзвичайну нагоду побувати тут на концерті справжніх українських мужчин, - рок-гурту "Kozak System". А на табличці біля лавочки із сердечками написана фраза Тараса Шевченка: "Кохайтеся, чорноброві, Та не з москалями". Вразило.😁 Ось такий парк є у нашому маленькому містечку.

95
0
5.128
valentinalife
· 4 days ago
96
3
4.992
valentinalife
· 31. May 2025
Повернення у дитинство

Знаєте, як цікаво у зрілому віці побачити наяву те, про що мріяв і що намагався втілити у життя ще малою дитиною? Якесь глибоке та щемливе відчуття справжнього щастя раптом огортає тебе, наче туман у низині на світанку. Щастя, що таки знайшлися люди, які створили омріяну багатьма дітьми споруду. Просто на луках. На старій добрій вербі, що хилить свої гілля-волосся до неглибокої канави з водою. Скільки тут виросло водоплавного птаства!!! Багато хто із сусідів тримав качок, гусей і їх різновиди саме через близькість цієї зрошувальної канави. Влітку вона покривалася ряскою, яка смакує домашнім водоплавним птахам і допомагає їм бути здоровими і швидко набирати вагу. А хто живе далі від луків, той приходив цю ряску збирати, щоб удома погодувати своє птаство. Вербу цю пам'ятаю змалку. Вона не була ще такою могутньою. І навіть мало не загинула під час чергової бурі, яка майже вирвала дерево із землі. Тоді люди, що живуть поряд, врятували деревце. А тепер під ним і на ньому ростуть та розвиваються їх діти. Чудова споруда для групи дітлахів, чи не так?

92
2
5.117