Привіт, друзі!
Сьогодні хочу поділитися з вами світлинами з нашої прогулянки Краковом. Саме сюди ми вирушили після Перемишля потягом. Чому Краків? Тому що саме звідси вилітав літак до Валенсії — кінцевої точки нашої подорожі.
З Кракова літають найближчі до нас лоукости — зокрема Wizz Air та Ryanair. Квитки до Валенсії в нас були від Wizz Air, а назад ми поверталися Ryanair, але зараз не про це. Важливо те, що перед вильотом у нас було приблизно три години вільного часу, які ми могли використати на прогулянку містом.
Оскільки ні я, ні мій чоловік (ми летіли разом) ніколи раніше не були в Кракові, ми вмовили мою подругу, яка вже кілька разів тут бувала, прогулятися з нами центром міста. Вона погодилася, і це було чудове рішення.
Погода для прогулянки була ідеальна: сонячно, сухо, хоч і доволі прохолодно. Але саме така погода створює справжній різдвяний настрій. Біля вокзалу було багато ялинок, а неподалік — каток (не на самому вокзалі, а біля парку). До речі, той парк дуже нагадав нам Центральний парк у Нью-Йорку (лише з фільмів, на жаль там ніхто з нас не був). Навіть голуби там були (хоча тут нічого дивного, вони є скрізь) — і якийсь чоловік їх підгодовував зерном.
Загалом Краків дуже нагадав нам Львів. Ми всі родом зі Львова: живемо зараз на околицях, але навчалися й працювали в місті у різні періоди життя. Тож одностайно погодилися, що Краків і Львів надзвичайно схожі за атмосферою та багатьма деталями.
Тут теж є локація, схожа на львівський Арсенал, а поруч продають картини — щось на кшталт нашого Вернісажу. У Львові ці місця окремі, а в Кракові вони ніби поєднані. Хоча, звісно, Краків не є копією Львова, як і Львів — не копія Кракова. Вони схожі, бо це середньовічні європейські міста зі спільною історією: колись обидва входили до складу Польщі (Краків і досі входить, Львів — слава Богу, вже ні).
Багато спільного й з іншими туристичними містами Європи: вуличні музиканти (ми, наприклад, побачили темношкірого музиканта, який грав на бонгу), металевий макет історичного центру міста — відлитий у бронзі чи латуні, де можна побачити Краків згори, безліч сувенірних крамничок, музей воскових фігур. У Львові, до речі, теж є подібний. Це стандартна практика для туристичних міст.
Було дуже приємно гуляти: сонце, люди, святкова атмосфера. Вулицями їздили карети — так само, як у Львові. Але мушу сказати: таких величезних коней я в нас не бачила. Справжні важковози — з масивною грудною кліткою, товстими ногами, неймовірною мускулатурою. Вони більше нагадували биків, ніж коней. Мабуть, саме такі в середньовіччі носили лицарів у повному обладунку — і, здається, навіть не втомлювалися.
Ми чудово прогулялися, а наступного разу я розповім про наші відвідини Вавелю — замку польських королів. Це надзвичайно красиве місце, тож будуть фото. Заходьте 😉
