Hello, friends! Last week, I showed you some birch boletes growing near my birch trees — the very same birches I planted along the border of my plot more than ten years ago, where a fence was supposed to be. Now, under those trees, I find not only birch boletes but other mushrooms too. Today, I’d like to share some photos of russulas. These are quite tasty mushrooms, and many foragers gladly collect them. I used to pick them myself, but lately, I do it less often. The thing is — my freezer is already full of chanterelles I gathered with friends. Besides that, there are slippery jacks growing not far from home — they’re also delicious! And, of course, there are porcini mushrooms, which we regularly hunt for during our little “silent hunts” with friends. As for russulas, these days I mostly photograph them — just like I did today.Привіт, друзі! Минулого тижня я вже показував вам підберезники, які ростуть біля моїх беріз. Це ті самі берези, які я понад 10 років тому посадив уздовж межі своєї ділянки — там, де мав бути паркан. Тепер під цими деревами з'являються не лише підберезники, а й інші гриби. Сьогодні хочу поділитися з вами фото сироїжок. Це доволі смачні гриби, які багато грибників охоче збирають. Я також колись їх збирав, але останнім часом — рідше. Річ у тім, що в мене вже повна морозилка лисичок, які я назбирав з друзями, крім того неподалік від мого дому ростуть маслюки, які є дуже смачними, ну і звісно, ще є білі гриби, за якими ми з друзями їздимо у "тихі полювання". Сироїжки ж останнім часом я просто фотографую — як сьогодні.

Hello, friends! Today I decided to put together a collection of black-and-white photos featuring my everyday tools that I use around the house. It’s summer now, which means there’s plenty of daily work to do in the garden and yard. In the pictures, you’ll see a rake, a hammer, and a trowel (a masonry tool typically used for applying mortar to bricks, though I also use it to scoop out coal from the fireplace and solid-fuel boiler). There are also pieces of rebar left over from when we poured the second-floor concrete slab a few years ago. In addition to tools, you’ll spot our small greenhouse where we grow cucumbers, as well as my old work clothes — a T-shirt and shorts drying in the sun. One photo even includes another handy tool: the so-called “chicken claw,” a small three-pronged hoe that’s great for loosening soil and uprooting weeds. My wife uses it most often, though I pick it up from time to time too.Привіт, друзі! Сьогодні я вирішив зробити підбірку чорно-білих фотографій, на яких зображено мій домашній інструмент, яким я користуюся у повсякденній роботі вдома. Зараз літо, тож справді багато щоденних справ на городі та в саду. На фото — граблі, молоток, кельня (будівельний інструмент, яким зазвичай наносять розчин для мурування цегли, але я також використовую її для вигрібання вугілля з каміну та твердопаливного котла). Також на світлинах — арматура, а точніше її залишки, які залишилися після бетонування перекриття на другому поверсі кілька років тому. Крім інструментів, на фото — маленький парничок, у якому ми вирощуємо огірки, а також мій старий робочий одяг, що сушиться на сонці: футболка і шорти. На один зі знімків потрапив ще один зручний інструмент — так звана "куряча лапка" (спеціальна сапка з трьома зубцями), якою зручно розпушувати землю та підривати коріння бур’янів під час прополки. Найчастіше нею користується дружина, хоча інколи й я беруся за неї.

Hello, friends! Last Sunday, my wife went to visit her mother along with our daughter and younger son, while I stayed home with our older son. Later in the afternoon, after lunch, we went for a walk in the fields near our house together with my sister, her husband, and their son. My sister wanted to pick some wild chamomile, which grows in abundance there, to make a bouquet and put it in a vase. As for me, I just wanted to take a walk so the kids could unwind a bit and finally take a break from their tablets. Gadgets mean everything to them, and to be honest, they’ve become far too dependent on them. That’s why we constantly have to pull them away and show them that walks and being outside are actually cool!💪Привіт, друзі! Цієї неділі дружина з донькою та молодшим сином поїхали в гості до її мами, а я залишився вдома зі старшим сином. Ближче до вечора, після обіду, ми разом із моєю сестрою, її чоловіком та їхнім сином вирушили на прогулянку в поля неподалік від нашого дому. Сестра хотіла нарвати польових ромашок, які масово ростуть у тих полях, щоб зробити букет і поставити його у вазу. А я просто хотів пройтися, щоб діти трохи розвіялися і, нарешті, відірвалися від планшетів. Бо гаджети — це все для них, і, чесно кажучи, вони вже занадто від них залежать. Тому їх треба постійно звідти «витягувати» і показувати, що прогулянки — це круто!

Hi friends! I really love mint tea — despite all the myths about men drinking it. Just to clarify: I have three kids, and I’ve been drinking mint tea since childhood, and in large amounts 😁. Recently, my wife planted some mint near our house, right by the stone foundation. That spot heats up well in the sun during the day and releases warmth at night, so the mint thrives there. I took a few photos of it with my camera, and now, looking at the pictures, I can almost smell the fresh mint tea — brewed not with boiling water, but with hot water, to preserve all its beneficial properties.Привіт, друзі! Я дуже люблю м’ятний чай — попри всі міфи, які пов’язані з його вживанням чоловіками. Хочу зауважити: у мене троє дітей, а м’ятний чай я п’ю змалку і у великих кількостях 😁 Зараз біля нашого будинку дружина посадила м’яту. Там кам’яний фундамент, який добре нагрівається у сонячний день, а потім віддає тепло вночі — тому м’ята чудово росте саме в цьому місці. Я зробив кілька фото цієї м’яти на фотоапарат. Дивлюся зараз на знімки — і ніби відчуваю запах свіжозавареного м’ятного чаю. Залитого не окропом, а гарячою водою — щоб зберегти всі його корисні властивості.

Sometimes you just don't feel like writing a caption for a photo. You take one or several shots, and everything seems clear: there's a central subject, a background—abstract or defined. But how should it be interpreted? That’s not always obvious. Everyone sees it differently. Sometimes a photo speaks for itself, conveying exactly what the author intended. But sometimes, it remains silent, and you need to add words to reveal the meaning and depth the image alone couldn't express. So, what am I getting at? Today I want to share with you some photos of irises—flowers from our garden, planted by my wife. I took these close-up shots and stared at them, but couldn't find a clear theme that would resonate universally. They're just flowers… or are they? If you look closely—these nearly macro photos show irises that no longer seem like mere flowers. They resemble the gaping jaws of strange, predatory plants lurking in the shadows. Their vivid, rich colors look like camouflage from a distant planet where all living things explode with brightness. Isn’t that a perfect plot for a sci-fi story? I give you this idea—look, be inspired, and create.Іноді просто не хочеться писати опис до фотографій. Зробив одне чи кілька фото — і, здавалося б, усе зрозуміло: є центральний об’єкт, є тло, абстрактне або чітке. Але в якому контексті це сприймати — незрозуміло. Кожен бачить по-своєму. Іноді фото промовляє само — передає той посил, який вклав у нього автор. Але буває, що фотографія мовчить. І тоді хочеться додати слів, тексту — розкрити суть, надати глибину, яку не вдалося передати в кадрі. До чого це я веду? Сьогодні я хочу поділитися з вами фото ірисів. Це іриси з нашого квітника, які посадила моя дружина. І от я зробив ці знімки, дивився на них — і не зміг знайти єдиної теми, що могла б звернутися до кожного. Це просто квіти... Але, якщо придивитися, — фото досить наближені, майже макро, — то іриси вже не здаються лише квітами. Вони стають схожими на роззявлені пащеки фантастичних хижих рослин, що ховаються в тінях. А їх яскраве, насичене забарвлення — ніби маскування на далекій планеті, де все живе вибухає кольорами. Хіба не сюжет для фантастичної історії? Дарую вам цю ідею

Hello, friends! Summer has finally arrived for real. Not long ago it was still very cold, but now it has truly warmed up. Today is June 1st — the official first day of summer according to the calendar — and this year it just so happens to be the first genuinely hot day as well. It was already warm yesterday, but just a few days ago it was freezing. You won’t believe it, but at the end of May we were still turning on the heating, including underfloor heating at night, because it was so cold — especially in our house, where the tiled floors are uncomfortable to walk on without it. But today, it’s hot. And if just recently you could still see the bright yellow flowers of dandelions, now they’ve turned into fluffy, white-silver balls — the familiar seed heads made of tiny, soft parachutes. Each one has a long stem with a seed at the end, and when the wind blows or someone gently puffs on them, hundreds of seeds take off on a long journey. They float off into the unknown, hoping to land on the ground and sprout, continuing the eternal cycle of life.Привіт, друзі! Нарешті настало справжнє літо. Ще зовсім нещодавно було дуже холодно, але ось тепер — потепліло. Сьогодні, власне, 1 червня — офіційно перший день літа за календарем. І цього року так співпало, що це дійсно перший по-справжньому спекотний день. Хоча вже вчора було тепло, а ще кілька днів тому — справжній холод. Ви не повірите, друзі, але наприкінці травня ми ще вмикали опалення — зокрема підігрів підлоги вночі. Було настільки холодно, що без нього в нашому будинку, де підлога вимощена плиткою, по ній було дуже неприємно ходити. А сьогодні — вже спека. І якщо ще нещодавно можна було бачити яскраво-жовті квіти кульбаб, то тепер на їхньому місці з’явилися пухнасті, біло-сріблясті кульки — власне, ті самі кульбабки, що формуються з малесеньких білих пушинок. Кожна з них має довге стебільце, на кінці якого сидить насінина - це своєрідний парашутик. Коли вітер, чи хтось просто дмухне на таку кульбабку, сотні насінин вирушають у далеку подорож. Вони летять у незвідані далі, щоб упасти на землю і прорости, продовжуючи таким чином вічне коло життя.