Я давно зробила це фото, дуже ж мені сподобався вигляд камінців на дні. Я думала, що роздивлюсь ближче, прокип'ячу свої, і викладу на дні свого акваріуму, який в разів 5 менший, але кілька камінців там не були б зайвими.

Саме таке у мене виникає відчуття, коли бачу перед собою квіткові бутони, які розпустились чи то на стеблах, чи то на деревах - всеодно, головне, що стає такою близькою ця магія природи, її краса та досконалість. Ще позавчора в руках тримала маленький, ще не розквітлий бутончик, а вже сьогодні це справжній квітковий вибух на наших сільських півоніях. А який стоїть в дворі аромат - жоден парфюмер ніколи його не повторить. Тож насолоджуємося кожною барвою і ароматом літа

Ось які красиві квіти знову навколо нас. І тому я вирішила все ж потішити чи трішки навпаки, набриднути може з однотипними малюнками.Пахощі і гул джмелів привів до ще однієї садиби, яка так і тішила своїм різноманіттям. Я б назвала такі квіти простолюдниками - прості в догляді і красиві по своїй природі, прикраса будь-якого ядвору. Схожі на дзвіночки і ростуть поряд з дзвіночками, мило перегукуючись під подув вітру. Любо глянути на таку гармонію.

Вчора у доньки в школі був випускний, і я пам'ятаю свої шкільні роки, коли на останній дзвоник мама мені завжди давала великий букет півоній, які спеціально привозила з села, аби я вручала цей букет вчительці в початкових класах і класній керівниці вже в старшій школі.

Ось і настала пора порозквітати самим невибагливим квіточкам, які прикрашають двори. Ірисики, така смачна назва, і такі ж смачні кольори. І фіолетові, і бургунді, і лимонні, і всякі різні прикрашають подвір'я і заманюють бджілок.

Такий нямканий перекус зробила мені моя донечка - сама придумала, подіставала з холодильника полунички і сметанку, полила на сирнички і принесла мені. Я від захвату і приємних вражень побігла фотографувати такий прояв любові. А поки писала швиденько пару рядочків, сніданочок вже був майже злопаний мисткинею))))